Філіопільська сільська бібліотека

  Народознавча година « Мій рушник – мій оберіг» Рушник -це відбиття культурної пам'яті народу. Український вишиваний рушник з'явився приблизно 5 сторіч назад.Це духовний символ українського народу ,рідного краю,батьківської оселі,тепла материнських рук. Сьогодні у Філіопільській сільській бібліотеці відбулася народознавча година "Мій рушник -мій оберіг", до цього свята ми представили обереги наших родин – рушники.     Український рушник — це символ України, відбиття культурної пам’яті народу, в його  візерунках збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоного кольору.    У давнину,вишитий відповідними візерунками -символами ,був неодмінним атрибутом багатьох обрядів :з рушником приходили до породіллі вшановувати появу нової людини ,зустрічали,проводжали дорогих гостей,справляли шлюбні обряди,проводжали у останню путь,прикрашали образи та накривали хліб на столі.Про рушник український написано чимало віршів,пісень,,одним із ним таких є вір

 Українознавча бесіда«Душі слов’янської відлуння»(до Дня слов’янської писемності та культури) Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.      Слов’янська писемність постала у IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за ім’ям візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.      У рамках відзначення Дня слов’янської писемності і культури Філіопільська сільська бібліотека долучилася до проведення українознавчої бесіди «Душі слов’янської відлуння» з нагоди цього свята. Було розгорнуто книжкові виставку: «Шляхами святих Кирила і Мефодія».

 Година  пам’яті «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»(до Дня Героїв України) Сьогодні у бібліотеці пройшла  година  пам’яті «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»(до Дня Героїв),вшановує пам'ять всіх героїв, які боролися за суверенітет і незалежність нашої країни, а прямо зараз борються проти російської армії за нашу свободу. Це горде і водночас сумне свято, адже багато героїв України розплатилися життям заради своєї країни. Це свято величі духу українських вояків – борців за волю України і є символом незламності Української Нації. Борці за волю України, які загинули в боротьбі з ворогом залишилися нескореними. Їх гаслом було «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї».     Ми живемо у напружений час історії незалежної України. В умовах війни на Сході України, економічної кризи, реформування держави та боротьби з корупцією, сьогодні, як ніколи раніше загострилися питання патріотизму, виховання громадськості і національної самосвідомості. Тому зворушлива атмосфера година 

  Літературна година «Звучать Шевченкові слова на різних континентах ». 22 травня 162 роки тому відбулось перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», - згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув,-розповідає бібліотекар чит

 Виховна година" Зламані крила  свободи" (до  Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу) 18 травня у бібліотеці провели    виховну годину " Зламані крила  свободи", присвячену пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу,бібліотекар розповідала історичні відомості які відбувалися у ті роки.     Із 18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах.  Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини      Ми, молоде покоління, не повинні забувати про тих, кого торкнулося це жахіття і хто вимушено на чужині починав життя з самого початку. Цілі родини, у дорослих була постійна робота, у дітей – друзі, школа, дитячі садочки. Це був злочин проти

Бібліомікс "Вишиванка – душа України"(до міжнародного дня Вишиванки). Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ — Молодих, відважних, дужих, У єднанні на сто тисяч літ. Вишиванка — символ Батьківщини, Дзеркало народної душі, В колисанці купані хвилини, Світло і тривоги у вірші,- цитує вірш бібліотекар Філіопільської бібліотеки.      Вишиванка — це символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності, любові та святковості.     Цей день - стає всеукраїнським святом, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції і об’єднати українців навколо спільного символу – вишиванки.      В цей день до бібліотеки завітали читачі бібліотеки.   Дітям було запропоновано взяти участь в акції « «Одягни вишиванку, Україно моя!». Пропозиція виявилася дуже цікавою і швидко захопила всіх присутніх. Діти з натхненням приймали участь.     З метою зберегти споконвічні народні традиції, створення та носіння етнічного вишитого українського одягу в б

  Майстер - клас "Листівка для мами" Сьогодні у Філіопільська сільська бібліотека пройшов майстер-клас "Все робимо самі", на якому діти робили "Листівку для мами". Діти власноруч виготовили оригінальну листівку для любої Матусі. Мама – це наше ясне сонечко! Все чутливе й добре на землі від лагідної усмішки матері, від кожного дотику рук її, від щастя, що несе щоденне спілкування з найріднішою людиною на світі - мамою. Тільки мама все життя носить нас у собі – спочатку під серцем, а потім – в серці. Мамина любов – найсильніша та найсвітліша. Вона може творити чудеса.Творімо їх разом !