Літературна година «Звучать Шевченкові слова на різних континентах ».

 Літературна година «Звучать Шевченкові слова на різних континентах ».

22 травня 162 роки тому відбулось перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», - згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув,-розповідає бібліотекар читачам. А завершилась літературна година декламуванням вірша "Заповіт" ,який залишив після себе Шевченко.Декламування вірша було англійською та українською мовами. Щиро дякую читачам Марії Кравцовій та Костянтину Шевчуку за участь !