Виставка-пам’ять «І пам’ять серця, і вічний смуток»

 Виставка-пам’ять «І пам’ять серця, і вічний смуток»

   22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. 

У червні 1941-го нацисти прийшли «визволяти Україну від комуністів». За час перебування на нашій землі вони вщент зруйнували тисячі українських міст і сіл, знищили мільйони людей.

     А через 74 роки після того «звільняти російськомовні території Українии від «бандерівців» прийшли рашисти. Ще через 8 років вони вирішили загалом «визволити весь братній український народ», почавши 24 лютого проти нас повномасштабну війну. Обидва сценарії цього «визволення України», написані в Берліні і в Москві, дуже схожі: рашисти, як і німецькі фашисти, теж нищать в Україні житлові будинки, вивозять до московії українців, знущаються над мирним населенням окупованих територій. Тобто московити діють так само, як колись чинили гітлерівські карателі…

Кожен раз в цей День ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу.

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. У бібліотеці була оформлена виставка-пам’ять «І пам’ять серця, і вічний смуток».

 Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо.

На завершення заходу , запалили свічку ,та вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.