Бесіда пам'ять "Вічна пам'ять змореним голодом "(до Дня пам'яті жертв Голодоморів)

 Бесіда пам'ять "Вічна пам'ять змореним голодом "(до Дня пам'яті жертв Голодоморів)    

 Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932-1933 років. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. І в останні дні листопада весь український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. 

У Філіопільській бібліотеці була проведена бесіда пам'ять  "Вічна пам'ять змореним голодом "(до Дня пам'яті жертв Голодоморів).Бібліотекар запросила до бібліотеки жителів с.Філіопіль ,які поділилися історіями з життя про зморених голодом людей 1932-1933 роках. Присутні розповіли історії з життя ,які їм розповідали їх батьки, бабусі рідні та близькі і від почутого просто ставало моторошно-наверталися сльози...   Спланований геноцид знищував цілі села, які помирали в страшних муках.

    Ціною неймовірних зусиль українській нації вдалося пережити ці трагедії, але пам’ять про них, особливо про Голодомор 1932-1933 років, залишається у кожній українській родині. Обов’язок кожного з нас пам’ятати та вшановувати загиблих.       Також підготовлена книжково-ілюстративна виставка  "І плакала свіча в скорботі". До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики.

  Голодомори в Україні — це трагічні сторінки історії, які не мають терміну давності і забуття. Вони були і залишаються незагоєними ранами генетичної пам’яті українського народу.   Виставили малюнки  на тему «Згадаймо минуле століття»

На завершення заходу  О 16 годині провели Акцію "Запали свічку", вшанували пам’ять померлих під час Голодомору хвилиною мовчання.   В цю мить кожен присутній замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних...