Книжково- ілюстративна виставка "Велич особистості"

 Книжково- ілюстративна виставка "Велич особистості"

04 вересня 2025 року виповнюється 40 років з дня смерті українського поета ХХ століття Василя Стуса (1938-1985). 

У бібліотеці  оформлено книжково -ілюстративну виставку «Велич особистості».

На виставці серед багатьох книг можна побачити книгу Василя Стуса «Вікна в позапростір» (- Київ : Веселка, 1992), в якій є такі слова поета:

«Сховатися од долі – не судилось.

Ударив грім – і знову шкереберть

пішло життя. І ось ти – все, що снилось

як смертеіснування й життєсмерть…».

Василь Стус помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливо суворого режиму біля села Кучино Пермського краю.

У передмові до книги «Вікна в позапростір» український письменник, перекладач, товариш Василя Стуса по аспірантурі в Києві Юрій Покальчук (1941- 2008) дав характеристику Василю Стусу. Наприклад, він зазначив, що Василь Стус «мав дивовижне почуття гумору», «був щирий, відкритий в усьому». Мав колосальну потребу самоосвіти. Безперестанно працював над собою. Вивчив у неволі французьку й англійську мови. 

Василь Стус народився на Вінничині, зростав на Донбасі.

Дитинство Василя Стуса було важким. Про це можна довідатися з листів Стуса до свого сина Дмитра. Ось уривки: «Коли мені було 9 літ, ми будували хату. І помирав тато – з голоду спухлий. А ми пхали тачку, місили глину, робили саман, виводили стіни. Голодний я був, як пес… Тоді, на тій біді, я став добре вчитися… Усе дитинство моє було з тачкою… Тяжко - жили мало не лопали…». «Як я шкодував, що через бідність моїх батьків не можна просити їх, аби купили мені скрипку чи фортепіано». «Як тільки міг, я допомагав батькам – під час канікул «відпочивав» на залізниці, де міняв шпали, рейки…».

Але Стусу належать слова: «… голод книжковий гірший за будь-який інший». В одному з листів до сина Василь Стус писав: «…цікава наука – в кінці подорожі, а не спочатку». «… хочеш домогтися цікавого, йди дорогою, долаючи початок нудний, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого».